Вы вошли как Гість | Группа "Гості" |RSS
Меню сайту
Головна » Статті » ЦІКАВЕ

всіх святих українського народу

Неділя всіх святих українського народу

http://www.pkm.if.ua/wp-content/uploads/2013/07/%D0%92%D1%81%D1%96%D1%85-%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85-%D0%A3%D0%9A%D0%A0-%D0%9D%D0%90%D0%A0%D0%9E%D0%94%D0%A3-284x300.jpg

4 неділя по Зісланні Святого Духа – це день, коли наша Церква спогадує всіх святих наших співвітчизників, вірних з нашого народу, які стали святими. Ми свідомі того, що є набагато більше святих, ніж ті, що проголошені і про яких ми знаємо, але про тих, хто є проголошені святими ми повинні знати більше…

Пропонуємо Вам для читання інформацію про новомучеників нашого народу…

Беатифікація слуг Божих 27 червня 2001 року.

Короткі біографії

24 квітня у присутності Його Святості Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декретів мучеництва, героїчних чеснот та чуд 52 Слуг Божих. Декрети стосувалися 28 Слуг Божих Української Греко-Католицької Церкви.

Декретом у Ватикані стверджено мучеництво 26 кандидатів архиєпархіального процесу, що завершився у Львові 2 березня 2001 р. Передана зі Львова документація на кожного з них містила життєпис, відомості про мученицьку смерть, а також богословський аналіз його праць (якщо такі були).
Визнано мученицькою смерть Слуги Божого єпископа Миколая Чарнецького та його 24 соратників: єпископів, єпархіальних священиків, монахів та монахинь і одного мирянина. Усі вони постраждали у час комуністичного переслідування в Україні між 1935 – 1973 рр. Також визнано мученицькою смерть о. Емільяна Ковча, який загинув у нацистському таборі Майданек (Польща).

Окремим декретом проголошено мучеництво Слуги Божого Теодора Ромжі, єпископа Мукачівської єпархії ГКЦ.
Іншим декретом проголошено дійсність чуда, що відбулося через заступництво преподобної сестри Йосафати Гордашевської, співзасновниці згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

 ***
Блаженний
 свщмч. Григорій Хомишин народився 25 березня 1867 р. у с. Гадинківці на Тернопільщині. Після закінчення Духовної семінарії прийняв св. Тайну Священства. Продовжував студіювати богословські науки у Відні (1894-1899). У 1902 р. митр. А. Шептицький призначив о. Григорія ректором Духовної семінарії у Львові. Інтронізація о.Григорія на Станіславівського Єпископа відбулася в 1904 р. в соборі св. Юра. У 1939 р. уперше арештований НКВД. Удруге його арештовали в квітні 1945 р. і вивезли до Києва.
Помер 17 січня 1947 р. у в’язниці НКВД м. Києва.

***
Блаженний
 свщмч. Йосафат Коциловський народився 3 березня 1876 р. у лемківському с. Пакошівка. Теологічні студії закінчив у 1907 р. у Римі і згодом, 9 жовтня, прийняв св. Тайну Священства. Незабаром призначений віце-ректором і професором богослов’я Духовної семінарії в Станіславові. 2 жовтня 1911 р. вступає на новіціят ЧСВВ. Його Архиєрейські свячення відбулися 23 вересня 1917 р. в Перемишлі. У вересні 1945 р. був ув’язнений польською владою.
Помер 17 листопада 1947 р. у київській в’язниці.

***
Блаженний
 свщмч. Николай Чарнецький народився 14 грудня 1884 р. у с. Семаківці, Городенського повіту. Після закінчення Духовної семінарії був висвячений на священика 2 жовтня 1909 р. Захистив докторат з догматики у Римі і був духівником та професором Духовної семінарії в Станіславові. У 1919 р. вступив на новіціят оо. Редемптористів у Збоїськах біля Львова. У 1926 р. Папа Пій XI назначив його Апостольським візитатором для українців Волині і Полісся. Архиєрейські свячення відбулися 2 лютого 1931 р. в Римі. У період першої більшовицької окупації митр. Андрей Шептицький призначив єпископа Чарнецького Апостольським Екзархом Волині та Підляшшя. 11 квітня 1945 р. був арештований НКВД і засуджений на 6 років каторги в Сибіру.
Помер 2 квітня 1959 р. у Львові.

***
Блаженний
 свщмч. Климентій Шептицький, молодший брат Слуги Божого митрополита А. Шептицького, народився 17 листопада 1869 р. у с. Прилбичах Яворівського повіту на Львівщині. Вступив до монастиря св. Теодора Студита в старшому віці (у 1911 р.), відмовившись від успішної світської кар’єри. Богословські студії здобував в Інсбруці. 28 серпня 1915 р. прийняв св. Тайну Священства. Був довголітнім ігуменом Унівської Лаври, а з 1944 р. став її архимандритом. Під час другої світової війни давав притулок переслідуваним євреям. 5 червня 1947 р. його арештовало НКВД та засудило до восьми років каторги.
Помер 1 травня 1951 р. у Володимирській тюрмі.

***
Блаженний
 свщмч. Іван Зятик народився 26 грудня 1899 р. у с. Одрехова Сяноцького повіту (тепер територія Польщі). Після закінчення богословських студій у 1923 р. був висвячений на священика. У 1935 р. вступає до Чину Найсвятійшого Ізбавителя (оо. Редемптористів). Під час німецької окупації призначений ігуменом монастиря в Тернополі. 5 січня 1950 р. арештований. Спочатку відбував покарання в Золочівській тюрмі, опісля вивезений в Озерлаг Іркурської обл. У Велику П’ятницю 1952 р. його сильно катували. Помер 17 травня 1952 р.

***
Блаженний
 свщмч. Леонід Фьодоров народився 4 листопада 1879 р. у Петербурзі у православній родині. У 1902 р. залишив православну Духовну Академію і поїхав до Риму, де прийняв католицьку віру. Студіював в Ананії, Римі, Фрайбурзі. 25 березня 1911 р. прийняв св. Тайну Священства в східному обряді в Боснії. Там же в 1913 р. приймає постриження в монастирі студитів. Згодом повернувся до Петербургу, де був арештований і висланий у Сибір. У 1917 р., у зв’язку з амністією, його звільнили від ув’язнення і призначили Головою Російської Католицької Церкви східного обряду з титулом Екзарха. У 1923 р. вдруге заарештували, засудили на 10 літ і вивезли на Соловки, а опісля у Вятку.
Помер 7 березня 1935 року.
У 1937 р. розпочато беатифікаційний процес за старанням Сл.Б. митр. А.Шептицького.

***
Блаженний
 свщмч. Яким Сеньківський народився 2 травня 1896 р. у с. Гаї Великі на Тернопільщині. Після завершення богословських студій у Львові був рукоположений на священика 4 грудня 1921 р. Здобув ступінь доктора богослов’я в Інсбруці. Із 1923 р. проходить новіціят ЧСВВ у Крехові. Після складення перших обітів переведений до с. Краснопуща на Тернопільщині, згодом с. Лаврів на Старосамбірщині. 3 1931 р. до 1938 р. посідає різні пости в монастирі св. Онуфрія у Львові. А згодом у 1939 р. був призначений протоігуменом монастиря в м. Дрогобичі. 26 червня 1941 р. арештували більшовики, а 29 червня, за переказами, зварений у казані в Дрогобицькій тюрмі.

***
Блаженний
 свщмч. Віталій Байрак народився 24 лютого 1907 р. у с. Швайківці на Тернопільщині. 4 вересня 1924 р. вступив до монастиря оо. Василіян. Рукоположений на священика 13 серпня 1933 року. Із 1941 р. – ігумен Дрогобицького монастиря. 17 вересня 1945 р. НКДБ арештувало отця, а 13 листопада його засуджено на 8 років позбавлення волі у ВТТ із конфіскацією майна.
Помер перед Пасхою 1946 року після сильного побиття у Дрогобицькій тюрмі.

***
Блаженний
 свщмч. Василь Величковський народився 1 червня 1903 р. у Станіславові. У 1920 р. вступив до Духовної семінарії у Львові. У 1925 році зложив перші монаші обіти в с. Голоско біля Львова в ЧНІ, прийняв св. Тайну Священства. Єромонах Василь – учитель і місіонар на Волині. У 1942 р. став ігуменом монастиря в Тернополі, де в 1945 р. його було заарештовано та відправлено до Києва. Смертний вирок замінено 10 роками примусової праці. У 1955 р. повернувся до Львова. Архиєрейські свячення прийняв у 1963 р. У 1969 р. повторно ув’язнений на три роки.
Помер 30 червня 1973 р. у Вінніпегу (Канада).

***
Блаженний
 свщмч. Андрій Іщак народився 23 вересня 1887 р. у Миколаєві на Львівщині. Богословські студії закінчував в університетах Львова та Інсбрука. У 1914 р. здобув ступінь доктора богослов’я в Інсбруцькому університеті і був рукоположений. Від 1928 р. викладав у Львівській Богословській Академії. Свої професорські обов’язки поєднував із душпастирською працею у с. Сихові біля Львова, де його і застала смерть.
Загинув від рук відступаючих більшовицьких військових частин 26 червня 1941 року.

***
Блаженний
 свщмч. Григорій Лакота народився 31 січня 1883 р. у с. Голодівка на Львівщині. Богослов’я студіював у Львові. В 1908 р. був висвячений на священика у Перемишлі. У Відні 1911р. здобуває ступінь доктора богослов’я. Із 1913 р. – професор Перемиської Духовної Семінарії, а трохи згодом стає її ректором. 16 травня 1926 р. приймає Архиєрейські свячення і призначений єпископом-помічником в Перемишлі. 9 червня 1946 р. заарештований та засуджений на 10 років ув’язнення і вивезений до Воркути.
Помер 12 листопада 1950 р. у с. Абезь біля Воркути.

***
Блаженний
 свщмч. Микола Конрад народився 16 травня 1876 р. у с. Струсові на Тернопільщині. Філософські і богословські студії закінчив у Римі, захистивши докторську дисертацію. У 1899 р. рукоположений на священика. Учителював у Бережанській і Теребовлянській гімназіях. У 1930 р. митр. А.Шептицький запросив отця-доктора викладати у Львівській Богословській Академії, а згодом призначив його парохом у с. Страдч біля Яворова, де його і спіткала смерть. Загинув трагічно від рук більшовиків 26 червня 1941 року.

***
Блаженний
 свщмч. Петро Вергун народився 18 листопада 1890 р. у м. Городку на Львівщині. Здобув докторат з філософії, 30 жовтня 1927 р. у катедрі св. Юра з рук митр. Шептицького отримав священичі свячення та призначення душпастирем для українців-католиків з осідком у Берліні; згодом стає Апостольським Візитатором у Німеччині. У червні 1945 р. арештований і вивезений до Сибіру.
Помер 7 лютого 1957 р. у с. Ангарськ Красноярського краю.
26 липня 2004 року мощі о. Петра Вергуна прибули в Україну. 23 серпня 2004 року мощі Блаженного були перенесені до Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрий. 29 серпня 2004 року частина мощей була перенесена до храму Благовіщення Пречистої Діви Марії м. Городок Львівської області, де народився о. Петро. 14 жовтня 2004 року в Німеччину була передана частина мощей о. Петра. Вони покладені в Кафедральному храмі Покрова Пресвятої Богородиці м. Мюнхен (Німеччина).

***
Блаженний
 свщмч. Зиновій Ковалик народився 18 серпня 1903 р. у с. Івачеві під Тернополем. Вступив до Згромадження оо. Редемптористів, де 28 серпня 1926 р. склав монаші обіти. Філософські та богословські студії здобув у Бельгії. Після повернення 4 вересня 1932 р. рукоположений на священика. Працював на Волині. Арештовано його у церкві 20 грудня 1940р. під час пропові на честь Непорочного Зачаття Божої Матері. У 1941 р. був розп’ятий на стіні тюремного коридору по вул. Замарстинівській (Бригідках).

***
Блаженний
 свщмч. Никита Будка народився 7 червня 1877 р. у с. Добромірка Збаразького повіту. У 1905 р., після закінчення теологічних студій у Відні та Інсбруці, отримав священичі свячення з рук митр. А.Шептицького. Єпископська хіротонія відбулася у Львові 14 жовтня 1912 р. Того ж року Апостольська Столиця призначила його єпископом для українців-католиків в Канаді. У 1928 р. стає Генеральним Вікарієм Митрополичої Капітули. 11 квітня 1945 року ув’язнений більшовицькою владою на 8 років.
Помер 1 жовтня 1949 р. у таборі Караганди.

***
Блаженна
 прпмц. Лаврентія Гарасимів народилася 31 вересня 1911 р. у с. Рудники Миколаївського р-ну Львівської обл. У 1931 р. вступила до Сестер Згромадження Св. Йосифа, а у 1933 р. зложила свої перші обіти. У 1950 р. була арештована солдатами НКВД і вивезена до м. Борислава. Згодом її перевезли до м. Томська. Здоров’я сестри вже було дуже підірване. 30 червня 1950 р. дістала призначення в с. Харськ Томської обл. Жила в одній кімнаті (перегородженій) із паралізованим господарем, бо ніхто не хотів брати на квартиру хвору на туберкульоз. Багато молилася і виконувала ручну роботу. Терпеливо зносила нелюдські умови життя.
Померла 28 серпня 1952 р. у с. Харському Томської області.

***
Блаженна
 прпмц. Олімпія Біда народилася у 1903 р. у с. Цеблів Сокальського р-ну Львівської обл. У ранньому віці вступила до монастиря Сестер Згромадження Св. Йосифа. У 1938 р. була переведена до м. Хирова, де стає Настоятелькою дому. У 1950 р. була арештована солдатами НКВД і вивезена до м. Борислава. Згодом її перевезли до м. Томська, а тоді до с. Харська. Терпеливо зносила нелюдські умови життя.
Померла 23 січня 1952 р. у с. Харському Томської області.

***
Блаженна
 прпмц. Тарсикія Мацьків народилася 23 березня 1919 р. у м. Ходорів Львівської обл. У травні 1938 р. вступає до Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Після складення перших обітів 5 листопада 1940 р. працювала в монастирі. Ще перед наступом більшовиків сестра склала обіти на руки свого духовного провідника о. Володимира Ковалика (ЧСВВ), що жертвує своє життя за навернення Росії, а також за Католицьку Церкву. 18 липня 1944 р. більшовики мали намір знищити монастир. Зранку, о 8 годині, радянський автоматник без попередження застрілив на фірті сестру, котра на голос дзвінка відчиняла браму.

***
Блаженний
 свщмч. Микола Цегельський народився 17 грудня 1896 р. у с. Струсові на Тернопільщині. У 1923 р. закінчив теологічний факультет Львівського університету. 5 квітня 1925 р. митр. Андрей Шептицький рукоположив його на священика. Був ревним душпастирем, дбав про духовність, освіту та добробут своїх парафіян. Був парохом с. Сорока Грималівського деканату, де побудував церкву. Після війни почалися масові репресії. Отець до дна випив чашу залякувань, погроз і побоїв. 28 жовтня 1946 р. був заарештований, а 27 січня 1947 р. Військовий трибунал МВС Тернопільської обл. засудив отця на 10 років ув’язнення. Згодом був вивезений у Мордовські табори, залишивши дружину, двох синів і двох дочок. Жив у жахливих умовах, у таборі суворого режиму с. Явас (станція Потьма). Мучився від сильних болів нутрощів.
Помер 25 травня 1951 р., похований на цвинтарі ст. Потьма.

***
Блаженний
 свщмч. Іван Слезюк народився 14 січня 1896 р. у с. Живачів на Станіславівщині. Після закінчення Духовної Семінарії у 1923 р. був рукоположений на священика. У квітні 1945 р. з рук Владики Григорія Хомишина отримав єпископські повноваження на випадок арешту останнього. Був арештований 2 червня 1945 р., а 12 червня І946 р. Військовий трибунал МВС Станіславівської обл. засудив його на 10 років позбавлення волі і переїзд у Воркутинські табори, куди дістався на початку 1950 р. Звільнившись із ув’язнення 15 листопада 1954 р., повернувся до Івано-Франківська. У 1962 р. вдруге був заарештований на 5 років позбавлення волі в таборах суворого режиму. Після звільнення 30 листопада 1968 р. КДБ часто викликало його на чергову "бесіду”. Останній виклик був за два тижні до смерті. Повернувшись звідти, зліг та більше не підвівся. Помер 2 грудня 1973 р. в Івано-Франківську.

***
Блаженний
 свщмч. Роман Лиско народився 14 серпня 1914 р. у м. Городку Львівської обл. Студіював теологію у Львівській Богословській Академії. Разом із дружиною охоче навчав молодь. Був рукоположений мирт. А. Шептицьким 28 серпня 1941 р.
9 вересня 1949 р. був заарештований НКВД і поміщений у тюрмі на вул. Лонцького у Львові. Поширювались чутки, що молодий отець Роман збожеволів від тортур і співав у тюрмі на повен голос псалми. Також переказували, що його живцем замурували в стіні.
Помер 14 жовтня 1949 року.

***
Блаженний
 свщмч. Олексій Зарицький народився у 1912 р. у с. Більче на Львівщині. У 1931 р. він вступив до Духовної семінарії Львівскої Архиєпархії УГКЦ. Св. Тайну Священства прийняв із рук митр. А. Шептицкого в 1936 р. У 1948 р. був заарештований, засуджений на 10 років і вивезений до м. Караганди. Після свого звільнення й реабілітації у 1957 р., розгорнув широку місіонерську діяльність серед католиків візантійського та латинського обрядів, за те й був іменований митр. Йосифом Сліпим Апостольским Адміністратором Казахстану і Сибіру. Через 4 роки вдруге заарештований радянськими органами й ув’язнений на 3 роки. Але терміну свого ув’язнення не відбув – помер 30 жовтня 1963 р. у таборі Долинка поблизу Караганди. Похований там же, але стараннями общини місцевих католиків, а також родичів та його колишніх прихожан на Західній Україні, двічі перезахоронений. Тепер спочиває на кладовищі у с. Рясна Руська Львівскої області.
***
Блаженний
 свщмч. Симеон Лукач народився 7 липня 1893 р. у с. Старуня Солотвинського району Станіславівської обл. Походив із простих селян. У 1913 р. вступив до семінарії, але перервав своє навчання на два роки через Першу світову війну. Закінчив свої студії в 1919 р. Того ж року єпископ Георгій Хомишин висвятив його на священника. У грудні 1920 р. призначений викладачем морального богослов’я Духовної семінарії в Станіславові і там працював до квітня 1945 р. Є відомості, що того ж року його таємно (через переслідування) висвятив на єпископа Владика Григорій Хомишин. 26 жовтня 1949 р. був заарештований органами НКВД і засланий на 10 років до Сибіру. Від ув’язнення звільнений 11 лютого 1955 р. Був священником у підпіллі, організовував нелегальні богослужіння. У липні 1962 р. заарештований вдруге. Його судили разом із іншим підпільним єпископом Іваном Слезюком. У в’язниці важко захворів на туберкульоз легень, що спричинило його страждання й смерть. Помер єпископ Симеон Лукач 22 серпня 1964 р.

***
Блаженний
 свщмч. Северіян Бараник (ЧСВВ) народився 18 липня 1889 р.
24 вересня 1904 р. вступив до Чину Святого Василія Великого в Крехові і 16 травня 1907 р. склав свої перші чернечі обіти, а 21 вересня 1910 р. – схиму (вічні обіти). Св. Тайну Священства прийняв 14 лютого 1915 р. У 1932 р. його призначили ігуменом монастиря оо. Василіян та парохом церкви Святої Трійці в м. Дрогобичі. 26 червня 1941 р. заарештований НКВД і ув’язнений до Дрогобицької тюрми. Із того часу ніхто живим не бачив. Після відступу більшовиків люди бачили спотворене тортурами тіло на території в’язниці.

***
Блаженний
 мч. Володимир Прийма народився 17 липня 1906 р. у с. Страдч на Яворівщині. Після закінчення дяківської бурси служив дяком і регентом в церкві с. Страдч. 26 червня 1941 року по-звірячому закатований енкаведистами разом з о.Миколою Конрадом в лісі, недалеко від села, як поверталися від хворої жінки, котра потребувала сповіді.

***
Блаженний
 свщмч. Емільян Ковч народився 20 серпня 1884 р. на Косівщині. У 1911 році після закінчення Римської Колегії Сергія і Вакха прийняв священичі свячення. Навесні 1943 року заарештований гестапо за надання допомоги євреям. 25 березня 1944 року був спалений у печах табору смерті Майданек. 9 вересня 1999 р. Єврейська рада України присвоїла йому звання "Праведник України”.

***
Блаженний
 свщмч. Теодор Ромжа
Народився 14 квітня 1911 р. в багатодітній сім’ї залізничного службовця в с. Великий Бичків на Закарпатті. Після 4-х класової народної школи в рідному селі продовжив навчання у Хустській Державній Реальній гімназії, яку закінчив у 1930 р. з відмінним атестатом. Того ж року з благословення владики-ординарія Мукачівської єпархії ГКЦ Павла Гебея був скерований у Рим в Колегію Германікум-Гунгарікум. Не закінчивши там курсу навчання, він переводиться восени 1934 р. у Папську Російську Колегію (Русікум). У 1935 р. приймає дияконські свячення, у 1936 р. – священичі. Разом з тим продовжує навчання і в 1937 р. здає леценціат з богослов’я у Папському Григоріанському університеті. В цьому ж році повертається на батьківщину для проходження обов’язкового однорічного курсу військової підготовки у Празькому офіцерському училищі. З березня по вересень 1938 р. – адміністратор гірських сіл Березова і Нижній Бистрий Хустського району, далі – кілька місяців служба в чеській армії по загальній мобілізації і повернення до душпастирства в попередні парафії. З вересня 1939 по 1944р. – професор філософії та спіритуал (духівник) Ужгородської Духовної семінарії. 24 вересня 1944 р. – хіротонізований на владику-ординарія Мукачівської єпархії ГКЦ.
Після зайняття Закарпаття радянськими військами та його офіційного приєднання до Української РСР 29 червня 1945 р., в умовах посилення тиску і наступу на УГКЦ, владика Ромжа всіляко підтримує духовенство та своїх вірних, здійснює ряд великих архиєрейських подорожей по єпархії (в цих архипастирських поїхдках він вбачав дійовий спосіб урівноваження пропаганди проти Церкви, щоб укріпити своїх священиків і паству в вірі, щоб витримали в вірності), а також короткочасні поїздки, під час однієї з яких 27 жовтня 1947 р. на нього було вчинено заздалегідь спланований НКВД замах, а 1 листопада 1947 р. – отруєно в Мукачівській лікарні.

***
Народжена у Львові, в Україні,
 блаженна прп. Йосафата (Михайлина) Гордашевська стала першою членкинею згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Під її керівництвом семеро перших послушниць розпочали свою духовну формацію. Вона започаткувала служіння в галузі освіти й охорони здоров’я та наглядала за відкриттям нових місій.

Протягом свого короткого життя сестра Йосафата багато терпіла від нерозуміння, наклепів та чужого честолюбства. 7 квітня 1919 р. вона померла у тяжких болях, спричинених туберкульозом кісток.

У листопаді 1982 р. земні останки сестри Йосафати були перенесені до невеликої каплиці в Генералаті Сестер Служебниць у Римі. Сотні людей шукали її заступництва у своїх мирських і духовних потребах. Генералат одержав численні свідчення про особливі ласки, отримані завдяки її заступництву

(Джерело: Офіційний сайт УГКЦ)

Приготував матеріал о.Іван ВС



Джерело: http://всіх святих українського народу
Категорія: ЦІКАВЕ | Додав: о-Володимир (22.07.2013)
Переглядів: 285 | Теги: всіх святих українського народу | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Категорії розділу
проповіді [9]
молитви (різні) [1]
пізнавальні статті [5]
ЦІКАВЕ [7]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Адаптация и рип by katr1k
Сайт управляється системою uCoz